flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Узагальнення практики розгляду справ щодо спорів, про виплату заробітної плати за 1 півріччя 2014 року

 УЗАГАЛЬНЕННЯ
практики розгляду Пирятинським районним судом Полтавської області справ щодо спорів, про виплату заробітної плати за перше півріччя 2014 року
 
При підготовці узагальнення було використано статистичні дані роботи суду за допомогою автоматизованої системи документообігу суду
КП «Д-3» за та матеріали цивільних справ за перше півріччя 2014 року.
До джерел права з розгляду даних категорій справ слід віднести: Конституція України, Кодекс законів про працю України, Закон України «Про оплату праці», Постанова Кабінету міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» та інші.
Конституцією, як основним законом України закріплено право на працю і заробітну плату, а саме у ст. 43 зазначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
В свою чергу Кодексом законів про працю України дано визначення заробітної платні, де в ст. 94 зазначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про оплату праці» держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.
Крім того, згідно ст. 10 Закону України «Про оплату праці», розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом переговорів, представників професійних спілок, роботодавців, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, та переглядається залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином держава дає гарантії громадян та інших осіб на отримання заробітної платні за виконану працю не нижче встановленого законодавством рівня. Разом з тим існують різні системи оплати праці у зв’язку з специфікою праці передбачені Кодексом законів про працю України та іншими нормативними актами.
Між тим важливим питанням залишається строки оплати праці, які передбачені ст. 115, 116 Кодексу законів про працю України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці».
Відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Згідно статистичних даних у першому півріччі 2014 року в провадженні Пирятинського районного суду Полтавської області перебувало на розгляді 410 справ, з них 41 (10 % від загальної кількості) справа щодо спорів, що виникають із трудових правовідносин про виплату заробітної плати: 21 справа позовного провадження та 20 справ наказного провадження.
З 21 справи позовного провадження:
- позов задоволено у повному обсязі у 2 справах, так, як позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості по заробітній платі підтверджені належними та допустимими доказами, розрахунок боргу відповідачем не оспорений.
- позов задоволено частково у 10 справах (у зв’язку з: частковим погашенням заборгованості; позивачем не надано суду переконливих доказів про заподіяння йому  матеріальної шкоди; неправомірними діями відповідача позивачу було заподіяно моральну шкоду, проте  її розмір дещо перебільшений): за позовом Особи-1, Особи-2, Особи-3, Особи-4, Особи-5 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Яромир–Агро” про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкодиза позовом Особи-1 до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Пирятинський комбінат хлібопродуктів” про стягнення заборгованості по заробітній платі і відшкодування моральної шкодиза позовом Особи-1 до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії “Надра України” “Миргороднафтогазрозвідка” про стягнення заборгованості по заробітній платі, польовому забезпеченню, моральної шкоди та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненніза позовом Особи-1 до Публічного акціонерного товариства “Південьзахідшляхбуд” про стягнення заборгованості  по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкодиза позовом Особи-1 до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Пирятинський комбінат хлібопродуктів” про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкодиза позовом Особи-1 до Приватно-пайового підприємства “Прихідьківське” про стягнення заробітної плати та моральної шкоди.
 
За вказаними судовими рішення на користь позивачів стягнуно :
-              заробітну плату загальну суму – 65524,37грн.;
-              витрати на правову допомогу – 2170 грн.;
-              моральну шкоду – 4500 грн.;
-              польове забезпечення – 6801,36 грн.;
середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні – 55488,49 грн.
- судовий збір на користь держави у сумі 2178,20 грн.
 
- у 1 справі за позовом Особи-1 до Особи-2 про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у задоволенні позовних вимог відмовлено, так, як суд рахує, що зі сторони відповідача порушень трудового законодавства не вбачається. Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 23.07.2014 дане рішення залишено без змін.
у 2 справах за позовом Особи-1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Яромир-Агро” про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди та за позовом Особи-2 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Яромир-Агро” про стягнення заборгованості позаробітній платі та моральної шкоди провадження закрито, у зв’язку з  відмовою  позивача від позовних вимог.
1 цивільну справу за позовом Особи-1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Яромир-Агро” про стягнення заборгованості по виплатах на відрядження та моральної шкоди залишено без розгляду у зв’язку з погашенням відповідачем боргу.
На кінець звітного періоду залишилось нерозглянуто 5 справ зазначеної категорії.
За результатами розгляду заяв про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по заробітній платі Пирятирнським районним судом Полтавської області винесено 20 судових наказів про стягнення заробітної плати на загальну суму – 82880,54 грн.
 
Так як наказне провадження є безспірним провадженням, то одним з проблемних питань при розгляді заяв про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по заробітній платі є необхідність встановлення факту затримки нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, згідно ст. 115 КЗпПУ або не виплаченої своєчасно, внаслідок звільнення працівника, згідно ст. 116 КЗпПУ. В даному випадку необхідною умовою задоволення такої заяви є наявність довідки про розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати на момент розгляду справи. Якщо  такої довідки не має, то працівнику необхідно звернутися до суду в порядку позовного провадження, так не існує безспірних доказів наявності заборгованості по заробітній платі. 
Також слід зазначити, що проблемних та спірних питань під час розгляду справ вказаної категорії у суддів Пирятинського районного суду Полтавської області не виникало.