З 20 листопада 2012 року набрав чинності Кримінальний процесуальний кодексу України, який містить ряд нових положень у порівнянні з Кримінально-процесуальним кодексом України 1961 року.
Зокрема, новий Кодекс передбачив можливість укладення угод про визнання винуватості та про примирення.
Запровадження цих угод сприяє зменшенню витрат на ведення процесу, забезпечення потерпілому права на швидке та повне відшкодування заподіяної шкоди.
Сторонами укладення угоди про визнаня винуватості є прокурор, який здійснює процесуальне керівництво відповідним кримінальним провадженням та підозрюваний (обвинувачений).
Приписами ст. 472 КПК визначено, що в угоді про визнання винуватості формулюється підозра чи обвинувачення та його правова кваліфікація із заначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обовязки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце) та узгоджене покарання, наслідки укладення та затвердження угоди.
Ініцюювати укладення угоди про визнання винуватості може як прокурор так і підозрюваний чи обвинувачений.
Угода про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Така угода може бути укладена лише щодо кримінальних правопорушень, унаслідок яких шкада завдана лише державним чи суспільним інтересам, якщо в кримінальному провадженні бере участь потерпілий закон забороняє укладення такої угоди.
Угода про примирення укладається між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Зокрема, щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтею 122 Кримінального кодексу України (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження), стеттею 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження), частинами 1 та 2 статті 185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою группою осіб), частиною першою статті 186 КК України (відкрите викрадення чужого майна (грабіж), частиною першою статті 189 КК України (вимагання) та іншими.
Ініціювати угоду про примирення може як потерпілий так і підозрюваний чи обвинувачений. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитись самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження.
В угоді про примирення згідно приписів ст. 471 КПК України вказується розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій , не повязаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобовязані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробовуванням.
Укладаючи угоду, обвинувачений відмоляється від своїх важливих прав, включаючи права на судовий розгляд.
Угоди затверджуються судом.
Якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду.
Розгляд такої угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання.
Угода може бути досягнута під час судового провадження, у цьому випадку суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Пирятинським районним судом Полтавської області за положеннями нового КПК розглянуто 9 кримінальних проваджень, по одному з них судом затверджена угода про визнання винуватості, по одному – угода про примирення, 4 провадження закрито в звязку з відмовою потерпілого від обвинувачення (у кримінальних провадженнях у формі приватного обвинувачення).
_03_03.png)
